НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УРОКІВ БІОЛОГІЇ

Сучасні уроки біології включають сукупність методів і засобів для реалізації змісту навчання. Особливо важливо для вчителя біології грунтовно оволодіти технологіями навчання, найраціональнішими способами навчання на основі принципів системності, що забезпечить ефективність реального процесу навчання.

У сучасній методиці викладання біології немає єдиної загальновизнаної класифікації уроків. Уроки поділяють на типи за різними ознаками поділу.

Найпоширеніша в сучасній педагогічній теорії і практиці класифікація уроків за основною дидактичною (навчальною) метою занять. За цією ознакою розрізняють такі типи уроків: 1) урок засвоєння нових знань; 2) урок формування (засвоєння) вмінь і навичок; 3) урок застосування знань, умінь і навичок; 4) урок узагальнення і систематизації знань; 5) урок перевірки знань, умінь і навичок; 6) комбінований урок.

У названій типології немає уроку закріплення знань, який обов"язковий в інших класифікаціях. Це пояснюється тим, що в умовах активної навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка передбачена цією класифікацією, закріплення знань безпосередньо поєднується з вивченням або їх засвоєнням. У педагогічній практиці немає уроку, який не можна було б віднести до одного з типів, передбачених цією класифікацією. Ті завдання, які раніше виконувались на спеціальному уроці "закріплення знань", розв"язуються на всіх уроках, на яких провідною ланкою є висока навчально-пізнавальна активність учнів. Комбінований урок у цій схемі має досягти двох або кількох дидактичних цілей, наприклад, засвоєння знань і застосування їх учнями, формування навичок, перевірка рівня засвоєння знань.

Провідні вчені з методики викладання біології І.В.Мороз,А.В.Степанюк, О.Д.Гончар наголошують, що на кожному уроці відповідно до мети реалізуються навчальні, виховні й розвивальні завдання. Мета уроку орієнтує вчителя й учнів на досягнення реального результату. Належний рівень теоретичної підготовки вчителя дає йому змогу, зважаючи на об"єктивні закономірності, реалізувати технологію уроку вибором доцільних форм, методів і засобів навчання. Сучасний урок біології має бути демократичним, тобто проводитись не для учнів, а з учнями, з урахуванням їхніх потреб та інтересів. Основні вимоги до сучасного уроку біології поділяються на чотири групи: дидактичні, виховні, організаційні й методичні.

До дидактичних вимог належать: чітке визначення освітніх завдань кожного уроку та його місця в загальній системі уроків; визначення оптимального змісту уроку відповідно навчальної пограми, мети уроку з урахуванням рівня підготовки учнів; добір доцільних методів , прийомів і засобів навчання, їх оптимальна взаємодія на кожному етапі уроку, вибір методів, які забезпечують пізнавальну активність, поєднання різноманітних форм колективної роботи на уроці з самостійною діяльністю учнів.

Виховні вимоги: чітка постановка виховних завдань уроку, які забезпечують формування на основі наукових знань з біології наукової картини світу, екологічної культури, естетичного смаку, працьовитості; формування й розвиток в учнів пізнавальних інтересів, умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями, творчої ініціативи та активності; дотримання вчителем педагогічного такту.

Методичні вимоги: будова будь-якого органа має вивчатись у взаємозв"язку з виконуваними ним функціями; розглядаючи будову організмів (біологічних систем) слід акцентувати увагу на їхній цілісності; вивчаючи організми, треба з"ясовувати їхні пристосування до умов довкілля; будову й життєдіяльність певної групи організмів слід вивчати в еволюційному аспекті; показувати учням можливості використання біологічних знань у різних сферах виробничої та суспільної діяльності.

Вивчення шкільного курсу біології повинно забезпечувати формування екологізованого сприйняття довкілля учнями, стратегії поведінки людини в біосфері.

У методиці напрацьовані критерії оцінювання сучасного уроку біології.

Психологічні критерії передбачають урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, створення емоційно комфортної, ділової атмосфери уроку, дотримання педагогічного такту і культури мови, забезпечення пізнавальної самостійності учнів, чітке визначення освітніх, виховних і розвиваючих завдань уроку.

Дидактичні критерії передбачають раціональне використання кожної хвилини уроку, оптимальне поєднання словесних, наочних і практичних методів навчання, розвиток пізнавальних інтересів і активності учнів, формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці, забезпечення індивідуалізації, диференціації та інтенсифікації навчального процесу.

Гігієнічні критерії включають організоване завершення уроку; дотримання норм освітлення, провітрювання, температурного режиму; відповідність шкільних меблів нормативам; чергування видів навчальної роботи і відпочинку, урізноманітнення методів навчання.

В залежності від місця уроку в навчальній темі виділяють уроки: вступний, поточний, заключний. Кожний тип і вид уроку біології має свою структуру. Урок - складна дидактична система, яка забезпечує безперервний рух від незнання до знання, від знання неповного до повнішого. У структурі уроку виділяють зовнішні макроелементи та внутрішні мікроелементи. Зовнішні елементи структури визначаються тими завданнями, які постійно треба рзв"язувати, щоб досягти тих чи інших цілей. Кожний тип уроку має свою, лише йому властиву макроструктуру з постійними, чітко визначеними елементами, що не зазнають особливих змін. Наприклад, урок засвоєння знань складається з таких основних макроелементів: сприймання й усвідомлення навчального матеріалу, осмислення й запам"ятовування, узагальнення й систематизація знань. Якщо пропустити хоча б один із цих елементів, то це відчутно вплине на якість знань. Крім основних макроетапів кожний тип уроків має ще й внутрішню будову – мікроструктуру. Вона визначається способами або засобами, за допомогою яких досягається часткова мета, забезпечується кожний етап уроку. Ця мікроструктура і є наймобільнішою, найдинамічнішою частиною кожного уроку. Вона дає змогу гнучко використовувати всю структуру уроку. При плануванні мікроструктури уроку визначаються завдання для підвищення рівня пізнавальної активності й самостійності школярів, реалізації зв"язку між дидактичними цілями уроків і способами їх досягнення, між структурою та методикою уроку.

Надзвичайно важливим питанням в методиці викладання біології є питання про роль та методику повторення навчального матеріалу з метою закріплення й удосконалення знань. В.І.Шулдик у своїй праці "Якпідготувати ефективний урок біології"(К.:Наук.світ,2000) визначає такі основні цілі повторення:

-Щоб не забувати. Щоб засвоїти необхідні елементи знань на тривалий час, перетворивши їх на особисте надбання кожного.

-Щоб поглибити й розширити відомості про раніше вивчені предмети і явища, удосконалювати знання, ліквідувати прогалини в засвоєному матеріалі, повніше засвоїти уявлення й поняття. Наприклад, перші відомості про клітинну будову живих організмів учні дістають у 7 класі. але на тому етапі навчання вони засвоюють ці відомості в дуже обмеженому обсязі. Тому в наступних класах доводиться ще не раз повертатись до цього питання, щоб поповнити й розширити набуті раніше знання.

-Щоб учні усвідомили новий матеріал. Наприклад, вивчається тема "Травлення в шлунку". Щоб учні краще зрозуміли методику проведення досліду "Дія шлункового соку на білок" вчитель пропоеує пригадати, як проводиться лабораторна робота "Дія слини на крохмаль", і на основі згаданого за аналогією проводиться демонстрація.

-Щоб уточнити набуті уявлення під час спостережень, екскурсій, дослідів, практичних і лабораторних робіт, підвести учнів до узагальнень. Наприклад, у шкільному куточку живої природи вони виконали досліди на проростання насіння в різних умовах. На уроці школярі пригадують свої спостереження, відтворюють уявлення про появу сходів і форму проростків різної тривалості і різних умов їхнього розвитку. Внаслідок обговорення в класі і підведення підсумків спостережень уявлення учнів розширюються, узагальнюються.

Щоб сформувати в учнів практичні навички й уміння, насамперед повторюють той матеріал, який є основою свідомого засвоєння знань, умінь і навичок, і окремі операції або прийоми дії, що є складовими елементами відповідної діяльності людини. Наприклад, учні 7 класу повинні виробити уміння встановлювати взаємозв"язки між будовою листка та його функціями. Для цього на уроці спочатку повторюють раніше вивчені відомості про частини черешкового листка, їхнє значення, значення явища "листкової мозаїки", після чого учні виконують лабораторну роботу "Будова листка у зв"язку з його функціями".-Щоб узагальнити й систематизувати знання. Повторення та узагальнення навчального матеріалу є елементами структури більшості сучасних уроків біології. Але з метою формування загальнобіологічних понять, наукового світогляду про об"єкти та явища приради з використанням міжпредметних та внутрішньо- предметних зв"язків необхідні спеціальні уроки узагальнюючого повторення, або узагальнення і систематизації. Вони проводяться наприкінці вивчення найважливіших розділів і тем програми, у навчальному матеріалі виділяють найбільш загальні й істотні поняття, закони й закономірності, основні теорії та провідні ідеї науки, встановлюють причинно-наслідкові та інші зв"язки і взаємозалежності між найважливішими явищами, процесами, подіями, засвоюють широкі категорії понять і їх системи та найбільш загальні закономірності. Структура уроку узагальнення й систематизації насамперед має відповідати структурі самого процесу узагальнення й систематизації знань, де передбачається така послідовність роботи: від засвоєння й узагальнення окремих фактів до формування в учнів біологічних понять, їх категорій і систем, від них – до засвоєння дедалі складнішої системи знань, до оволодіння основними теоріями і провідними ідеями біологічної науки. Структура уроку включає узагальнення окремих фактів, подій, явищ. Цьому етапові уроеу найбільше відповідають такі методи узагальнення й систематизації знань: бесіда із застосуванням різних видів наочності, демонстрація дослідів, проведення лабораторних і практичних робіт. На уроках узагальнюючого повторення вчителі застосовують натуральні об"єкти (гербарії, колекції), таблиці, ілюстрації, схематичні зображення, цифрові таблиці, діаграми карти, що сприяє розвиткові мислення, аналітико-синтетичній діяльності учнів

Кiлькiсть переглядiв: 69

Коментарi